Відбулись спільні слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань економічного розвитку та Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему: «Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами європейського союзу в умовах набуття Україною офіційного статусу кандидата на вступ до ЄС». Про це повідомляє ВРУ.

Основою обговорення були дослідження за результатами аналітичної роботи «Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу в умовах набуття Україною офіційного статусу кандидата на вступ до ЄС», що виконана Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки спільно із громадською організацією «Центр розвитку ринкової економіки «CMD–Ukraine» на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки Міністерства закордонних справ Данії в межах Labour Market Project.

Учасниками слухань було зазначено, що Україна перебуває на важливому етапі відносин з Європейським Союзом. 

Як зазначено, попри війну та складне соціально-економічне становище країни, триває процес виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Одну з ключових ролей у цьому процесі відіграє аграрна політика України і національне законодавство, яке регулює сільськогосподарську діяльність та виробництво продуктів харчування.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду зазначив, що агропромислові комплексі України та Європейського Союзу мають суттєві відмінності за масштабами, рівнем розвитку, продуктивністю, структурою виробництва та державної підтримки. Однак українська аграрна галузь залишається однією з найпотужніших у світі завдяки родючим ґрунтам, сприятливому клімату, географічному розташуванню та значним обсягам виробництва сільськогосподарської продукції.

Саме аграрний сектор є головним джерелом експорту нашої держави, і водночас – вагомою частиною європейської та світової економіки. 

Як повідомлено, Україна активно працює над реформуванням сільського господарства відповідно до спільної аграрної політики Європейського Союзу, яка є основою функціонування єдиного європейського ринку та забезпечує стабільний розвиток аграрного сектору через фінансову підтримку, екологічні ініціативи та інноваційні підходи.

У червні 2025 року можна очікувати складні умови здійснення зовнішньої торгівлі та високих ризиків для галузевого бізнесу, зазначають у парламенті. Це пов’язано з можливою зміною правил гри для України на ринку Європейського Союзу – умов пільгової торгівлі для України.

«Для вирішення цієї ситуації необхідно дійти до компромісних рішень з європейськими колегами для забезпечення стабільного доступу української продукції до європейського ринку», - констатували під час слухань.

Як зазначив заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка під час комітетських слухань, наразі зусилля фокусуються на кількох ключових напрямках роботи.

«Ми розраховуємо на продовження автономних торгових преференцій після 6 червня 2025 року. І водночас разом з партнерами дуже активно працюємо над  лібералізацією торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію. Є гарні новини – перелік товарів, які є чутливими для Європейського Союзу, короткий — буквально кілька позицій. І ми сподіваємося, що знайдемо рішення за цими товарами», — зазначив він.

Тарас Качка наголосив, що одним із ключових викликів залишається механізм CBAM (вуглецеве коригування імпорту), запроваджений ЄС. Україна веде переговори про тимчасове виключення з-під його дії до завершення війни та відбудови. Також розглядається декларативний підхід, який дозволить звітувати про викиди без сплати відповідних платежів. Це критично для збереження конкурентоспроможності українських виробників.

Також учасниками була висловлена пропозиція об’єднатись на всіх рівнях влади для проведення переговорів про продовження пільгової торгівлі для України.

Олександр Гайду зауважив, що Україна має всі можливості для того, щоб стати надійним партнером ЄС у сфері агровиробництва, забезпечити продовольчу безпеку Європи та посилити власну економіку. Для цього необхідно продовжити гармонізацію аграрної політики з нормами ЄС, залучати інвестиції в переробну промисловість, щоб підвищити додану вартість агропродукції, розвивати біоенергетику, підтримувати молодих фермерів та впроваджувати нові бізнес-моделі тощо.